Макс Кідрук: "Ті, що читають, керують тими, що не читають"
26 Марта 2014, 17:51
622
Молодий український письменник-мандрівник Макс Кідрук розповів, що необхідно для того, щоб стати письменником, чим для нього є читання і над якою новою книгою вже працює.
— Що стало поштовхом до написання першої книги?
— Не було ніякого поштовху. Я думаю, не існує такого моменту, коли людина зненацька починає хотіти писати. Просто я ріс на пригодницьких книгах і на біографіях відомих письменників. Це все органічно і природно виявилось в моєму бажанню стати письменником. Хотів цього завжди. Вірити в те, що зможу стати професійним письменником і буду добре заробляти на життя, почав приблизно на 1–2 курсі в університеті.
— Як ти став письменником?
— Я дуже багато читав. Це є першою необхідною умовою для того, щоб стати письменником. Визначальний показник — кількість прочитаних книг в рік. Пізніше мені пощастило виїхати в Європу на навчання (Швеція і Стокгольм). От тоді-то я й відкрив для себе світ, почав мандрувати. Спочатку Європою, а коли відкрилась можливість, то «махнув» наодинці за океан (до Мексики). І якщо і був якийсь поштовх, то, можливо, саме цю мандрівку можна ним назвати. Власне після неї було дуже багато вражень, що й лягли в основу моєї першої художньої книги «Мексиканські хроніки. Історія однієї Мрії». Щодо видавництв, всюди отримував відмову, поки не пішов на «Коронацію слова», виграв цей конкурс і отримав свій перший контракт. Далі наступна книга, і пішло-поїхало. Публічне життя власне і зробило з мене професійного письменника.
— Відомо, що ти облетів 31 країну. Хотів би жити в одній з них?
— Жити певний час, наприклад, для написання якогось роману взагалі за межами України – так. Але жити постійно, на жаль, ні. Я цілком задоволений своїм життям на батьківщині.
— З якою метою була написана нова книга «Твердиня»?
— А чому книга обов'язково має бути написаною з метою? Чи ти думаєш, скажімо, що Ден Браун чи Стівен Кінг пишуть свої книги з якоюсь метою? Мені не 18 років і в мене немає дитячої мрії змінити світ. Я просто пишу історії, які мені самому подобалося б читати. Це хороші трилери, які несуть в собі дуже багато інформації про різноманітні сфери людського життя. Мої твори розширюють кругозір читачів (в Перу і в багатьох інших країнах світу існували древні цивілізації, які сьогодні нам мало відомі). Можливо, це була побіжна мета; основна – написати хорошу книгу, яку було б приємно і цікаво читати.
— Що означає назва роману «Твердиня»?
— Йдеться про загублене інкське місто Пайтіті, що перекладається на українську як «руїни» або власне «твердиня».
— Скільки часу працював над книгою?
— Над «Твердинею» працював трохи більше року.
— Над чим працюєш зараз?
— Зараз пишу класичний технотрилер, який називатиметься «Жорстоке небо». Це буде драматична історія, події якої розгортатимуться навколо розслідування катастрофи українського літака. Книг в світовій літературі, що пов'язані з авіацією, дуже мало; саме це підштовхнуло мене до вибору такої теми. До того ж рівень моєї професійної обізнаності в цій сфері дозволяє писати у такому напрямку.
— Чим заохочуватимеш читачів?
— Не знаю, чи взагалі варто заохочувати… Читання книг завжди було чимось таким, що відрізняло одних людей від інших. Мені здається, що ті люди, які читають книги, завжди керують тими людьми, які їх не читають. Для розумної мислячої людини це цілком достатній привід для того, щоб почати багато читати.
Олеся СИТНИЧЕНКО
Источник:
Внимание! При копировании или частичной перепечатке материалов сайта, ссылка на faceaworld.com обязательна. Использование материалов в печатных либо других информационных носителях возможно только при наличии ссылки на первоисточник! Ознакомьтесь с условиями использования материалов.
